Босния, Герцеговина и Старая Сербия

— 151 і лнноу мбндх'ію, въ цртвн сн. ПОМСНН гн, нюлннл мбнд. крл ли стёфлнл рддосллвлл. і днноу мбнлхію, поменн гн, сте ) фднд крдліл ВЛАДНСЛВЛ ВЪ чртвн сн. поменн гн, стефлнд крддід прьвдгб оурбшл ) сѵмеюнл монл прьвлго ктнторд. і ёдёноу монлх'Гю. поменн гн оеФитнстд монаха. стефлнд крддп, н стефлнд монл. і вллднслвоу. поменн гн, крллга ндшего ) стёфднд оурбшл. н крдліл стефлнд оурошдл. н стёфлнл констднтТнндд. поменн Гн, крдліл оурбшд третТлгб. поменн гн, прьвенудплго (такъ) црл стефд. поменн гн, втордго црл оурбшд. поменн Гн, слмбдрьжлвпдго кнъ 2Л ллзлрл. Н рлвоу БЖІЮ Мо'нЛХІЮ ёѵгенТю. поменн Гн елгоѵь стнвлгб стёфлнл дёспотдд. Н БрЛТД М8 ДОБрОВОІЛ . Н рЛБЛ СВО6ГО вдькл. поменн гн стефлнл бГго тьстнвлгб дёспотд. поменн гн Блго’гьстнвдгб ігдлннл. дёспотд. поменн Гн рлвоу свою дГглііб. поменн Гн рлБл своего влькл. 1) Съ боку приписано мелкими буквами: «МНЛ€Ш€ВКЫ.И 2) Съ боку приписано: «СОПОКЛНСКЫ.» 3) Это выраженіе, короля нашего , показываетъ , что древній текстъ помянника, съ котораго потомъ списана была паша рукопись, составленъ былъ при жизни Стефана Уроша Милутина (1274—1317), и что послѣдующія имена мало по малу прибавлялись.