Топола

245

со всім и своими послідствіями. Напроти въ кто грішитъ и ве послідуетп по стопамъ Христа въ возрасті познанія добра и зла, тотъ подверженъ и телесной и духовной смерти и уже не можетъ надеяться ни на какое прощеніе отъ Бога (’). Изъ указанныхъ положеній видно уже, какъ Серветъ долженъ былъ отнестись къ крещенію дітей, имеющему такое важное значеніе въ христіанстві. Онъ не только абсолютно отвергаетъ этотъ обычай церкви, но не можетъ скрыть даже по поводу его своего негодованія и злости. Крещеніе дітей для него такъ же неосновательно, какъ неоснователенъ будто бы и догмата о Тройці; какъ послі дній для него —верхъ злоупотребленій теоретическою стороною віроученія, такъ первое —верхъ злоупотребленій стороною практическою. Называя крещеніе дітей погашеніемь Ов. Духа, растройствомъ дерковнаго строя, попирашемъ ногами Христова царства ( а ), онъ говорить, что не смотря на обитающій въ дйтяхъ наслідственный гріхь , въ нихъ все-таки нельзя допустить никакой вины, потому что, въ силу недостаточнаго сознанія и понятія о добрі и злі, они не могутъ сами грішить, слідовательно въ нихъ совершенно ніть основаній для какого либо омовенія, очищенія и прощенія грйховъ ( 3 ). Нуждаются ли въ возстаніи ті, которые никогда не падаютъ, нуждаются ли въ возрождены ті, которые не умираютъ духовно ( 4 )? Мыслимы ли въ дітяхп віра и покаяніе, долженствующія непремінно предшествовать крещенію'? Нужно замітить на-

(*) Ibid. p. 3SB. 378. (*) Paedobaptismum esse dico detestaüdam abominationera, Spiritus S. extinctionem, ecclesiae Dei desolationem, totius professionis Ghristianae confusionem, muoratiouis per Christum factae abolifionem et totius eius regni ronoulcationem. О Pater omnipotens, Pater misericordiae, eripe nos miseros ab bis tenebris mortis per nomeu filii tut Jesu Christi Domini nostri. О fili Dei Jesu Christe, qui pro nobis mortuus es, ne moreremur, succurre, ne moriamur. Ibid. p. ö7ti. ( 8 ) Ibid. (,*) Ibid.