Александеръ и Наталіа или Петаръ Велики царъ росискій : жалосное позорище у петъ дѣиствія

100 гпелѣмъ. ( по вѣкомъ ошпочиненію, с5 мукомъ и боязливостію) Єли ми єданъ вопросъ дозволѣнъ ? ЦсірЪ : Говори. Мен: Наталииа судбина? ЦсірЪ : Єсть у судейскимъ рукама* Мен : Али акЬ бы невинна была. ЦсірЪ: То я шшомъ заєдио хитимъ, у обятія нѣногъ младоженѣ. Мен: Али ако бы она єдну часть у согласію имала ? єдну часть винне у сердцу носила? и то чрезъ превару у оно убиствено дружество привучена была? ЦсірЪ: Онда? — онда ѣу аой опростити, за любовь могъ пріятеля Менцикофа. Мен: Мораѣу аой шакоѣеръ опроспіпти. ТРЕЋЕ ЯВЛЕНІЕ. Єданъ Судіа и -Преѣашпій. С у дісі: Ваше Величество смертный приговори ! ЦсірЪ: (прими) Чекай у блпжшой собп. (судія отходи докле є дико є смертпе прнговоре провидїо, ни єданъ путъ спіане рукама дрктати) Боже ! шта я читамъ. Мен: ( страховитимъ ожидиіемъ) Наталіа ! ЦсірЪ: Єсть єдна отъ главнихъ согласниковъ. Мен • Єдна отъ главнпхъ согласниковъ?• ) . ЦсірЪ: