Животь и приключенія Димитріа Обрадовича, нареченога у калућерству Досіөеа. Часть 1

захону ? Съ божгомъ. Дахле іцабн ліп хотеля, дасмо лаліетнт п боля од сГога? Оно. іцо ботъ Цолуіра н хоће, то лт нєіїєліо! О наше дѣтннсхе ламетя! Ђрако люди лознаплю еданъ лутъ нашу нелравду! Кахо ліожємо мп язпсхаватп од друтя оно исто, хое, хад би друтя °А пасъ язнсхавали веляхабиналісе нелравда чинила. Лознанлю. еданъ лутъ сву силу овирѣчя, лросте су и блажене, я не требу'Ю ннхахва толмаченя„ ІЦотод хоѣете да вамъ чине други люди,, чините я ви то ннма. А іцабн лт ради даналі други чнне ? Да насъ луіцаю съ мяром живитя у нашемъ захону, да налі не чнне ни хахва зла, да намъ олраіцаю наше слабости я лотрешхе, да насъ любе и лоШую, я да нам ломоту у лодреби нашоя, То исто ямнсмо дужни свяліа людма на свешу. Обо з савъ захонъ я лрорсця. Сваха науха хоя з овоя лротивна, у знемнруе люде: у зрохуе вражбу и свахо зло: Слѣдователнонїе од бота; зато дахле яіїулисашн за умъ, за срце и за наравя чловечесхеі за