Српски рјечник : истолкован њемачким и латинским ријечма

45з Нач I» Нев 46о ЄІПЄ» ^ифё&аГдв, реіііз тиіріпае рагз дпае успігєт ІедеЬаі Начёта, чнем, т. рі апГфпеіЬеп (ЗЗгсі), І11СІСІО ; ап§арГеп (ЇЇЗсіп), арегіо ; (Ьёі = Ьеё орегг. ап^ап.^еи), сЫіЬо. Начешптисе, имосе, у. г. ішрі рф Ьгйййеп 5и ЄІГОй§, сопсигго (асі уібепбит диіб): „Свіг се Туртдн онђе начетнли, „Тё гледаіу сБешишела Саву Начёчшшісе, пмсе, у. г. рі рф ђеїЬіЬ Ьгапаеп, сопсигго. Начёшлатн, ам, у. рі іп Жепде йіг* •Діріеп, Уеііісапбо раго. Начни, т. Ьіе 21 гС ИйЬ 'ФеіГе, гаііо. Начііниши, іга, у. рі'. тафеп , іасіо. Начёнитисе, имсе, у. г. рі (іф $и еі= шаё тафеп, Гіф (ІЄЇІЄП, зітиіо. Н'ічшьаіье, п. Ьа§ 21пдсіпдец, беІіЬаііо. Начіпьапш, аем, у. ішрі апдапіеп, сіеііћо. Начичкашн, ам, у. ріі аирорГеп, апЬ.іт» На ■інагаи, ам, у. рі ^теп, ад§его. Крчудишисе, имсе, у. г. рі рф деішд ПШПЬегц, баііз іпігог. Начупаши, ам, у. рі апрРМеп, ваіізбесегро. Начунш, чу,;ем, у. рі Ншй§ і)іип, ЗВІпЬ бреоттеп, іпаибіо. Наџагбата, і еіпе бор З^гац Ьіе дегпе $ЙпИ , ихог гіхоаа. Надак*, т. ЗігІ іїсиіе, сіауае §епиб. Наід, ша, ше, ип[ег, позіег. Нашалшшісе, издсе, у. г. рі. і} еіп тое= пїд (фег$еп, 5иЬ]осог. г) рФ [йіі ГФ4г» деп, заїіз ]осаіііт е&8е. Нашётатисе, амсе, у. г. рі (Іф йй= (,а 1 ргеп , баііз атЬиІавзе. Нашнбатп, ам, у. рі еіп юепід тіі ЗІНіфел (ігеіфеп , уіг§із іеиіт. Нашігёате , п. Ьаё Зіппдћеп, абзиііо. Нашивати, ам, у. ішрі йпгифеп, абаио. На'шішац, нца , т. ђее Пп[гіде, ііоїігаі. Нашишкй, уісіє нашки. Нашяши, ши)ем, у. рі. і) йптфеп, асіаио. 2) штефеп (іа Жепде), зиспбо раго. Нашки, іп ипГегег Ѳргафе (<р б. ипСсіСф), позіга Ііпдиа. Наштампати, ага, у. рі Ьгисіеи, ех. сшіо (ргеіо). Нішгае срца, йц? Ьеп пііфіегпсп 2па* ДЄ •, (ершиз. Наішімна , і Ьег 3п^іапЬ, Ьа таи поф піфіё деде[(еп поф дИпгпггп ђаі, ]еішіііаз. Не, і) йіфЬ поп : піфі, пе: не дира] у то; ненади]ете; не дође н ш. д. 2) іп Ьег 3»^ипт?йГс§шід йй=, іа-, І8. неопр.ан, некз^ван, неслан, « га. д. Не5 Нёбескн, ка, ко,ї ,. Нёбесна, на, но,Р‘ттІ1^' с°е1«іі5. Не било ше! не било ше таіци! &й§ &іф Ьег (Зифдцсї ! аЬі іп таіаш гет. Нёблагодаран , рна, но, (у Сри]ему, у Бачк. и у Бан. особишо по вароіыима) ипЬййВЬас, іпдгаіиз, іттетог Ьепейсіі. Нёбо, и. і) Ьес фіттеГ, соеіиш: на небу, іт^іттеГ; на небо, іп Ьеп ■§ітпиі, з) Ьег фіттеі (‘ВаІЬафіп, 2і>гопђіт= теГ), соеіиш. 3)ьег@йитеп, раіаіит. Нёбо]азан, зна, но, 5. ©. дніеше, еіп ЙіпЬ, Ьй» |1ф піфі вог Юсођипдеп Ійгфіеі, іпіапі пІІ сигапз шіпаз рагепіиш. Небб]ша, т. і) еіпсг, Ьег вогдібі, піфі 5ц Ійгфіеп, Ьег іигфііоіе, диі піі дітеге ее 5Іши1а(. Небо]шу на]прціе псп ^еду. 2) Небо}ша пула у Би;ограду. Нёбраш, т. ЦпбгиЬеі', попігаіег, Нёбрнга, т. Н)йпв С^пе 0огде , ћото гііпіі сигапз. Нёбро^ена, на, но, н. п. неброіено бла* го, ипійфІЬйГ, іппитегаЬіііз. Нё^а, і Ьур. і). невіесша (?); „Млада нбБа воду нела, „Над воду се надЕОдила .Нева.ъалстЕО, п. ]фіе 9їіфіёті|ііч?еіі, Невадалшшіша, і|ип6гацф6йгіеІЕ, іа* піііііаа. Невалао, д>ала, ло , піфіёпі'фе, [фіефі^ іпиіііів. Нёвен, т. Ьіе Зііпдеібіите, саіешіиіа оі'йсіпаііз Бііт. Нёвенов, ва, во, н. п. лисга, »оіі Ьег саіецсіиіа оійсіпаіїз Біпп. Нёвера, і (Рес. п Среаі.) уісіє нев;ера. Нёверан (невёран), рна, но, (Рес. д Среаі.) уісіє невіеран. Невернак, III. (Рес. н Срем.) уісіє неБ] ер НПК. Нёверница, і (Рес. н Срем.) уісіє не» в]ерниі;а. Нёг.есео, села, ло, ип(гй^, ігансід, НІЙЄ8ѢП8. Невёсшве, п. і) поле у Ерцеговиня, 2) село у шои полу. Невёсшъскн, на, ко, воп Невесшье. „Кн>пгу пнше беже ЗБубовнБу „У лп]епу селу Невесшьу Нёвеста, ,і (Рес. и Срем.) уісіє нес вІеста. Нёвесішін , на, но, (Рес. и Срем.) уі» бе НЄБ)ЄСГПШІ. Нёвестннскйі ка, ко, (Рес. н Срем.) ліНе невіесгтгнскн. Нёвесгница , І біш. г невеста. Нёвешгп, та, то , (Рес. и Срем.) уісіє НІ.'ВІеШНГ. НёвидОЕнп, на, но, н. п._бп]еда, то» і)Рп нійп піф: єіншйі еіи’йё ді’(еі;ен.