Топола

231

ви сознанш Сервета былъ лишь простыми сдовоми, пропвнесеннымъ Богомъ при твореній міра (*), является теперь у автора идеальными разумоми ви Boni, хотя все еще Сервети слишкоми далеки оти того, чтобы понимать этоти разуми ви смислі упостаснаго существа. Желая обставить свой логоси предикатами божественными, они называети его идеальными и божественными разумоми ( 3 ), изначальною божественною мьіслію ( 3 ), вічною річью ( 4 ), мудростію, разумною душею ви Вогі ( 5 ). даже Еогоми ( 6 ). Этоти логоси возвіщали о себя ви ветхоми знвіті цілими рядоми историческихи явленій, то ви гласі, то ви образі Вожіеми, пока наконеци это возвіщеніе не достигло всей своей полноты и конечной діли ви принятіи словоми плоти, когда персональный сыпи сділался реальными, когда ви Інсусі Христі сділалось видимыми и созерцаемыми величіе Бога. Си перваго разу кажется странными слышать оти Оервета приложеніе ки логосу указанныхи предикатови, си перваго разу можно подумать, что они изміняети своими прежними воззрініями и хочети приблизиться ки христіанекому ученію о Слові, но подобное предположеніе было бы си нашей стороны грубою ошибкою. Все сказанное Серветоми о логосі есть плоди

(*) См. выше содержанте сочпненія «De Trinitatis erroribus». ( 2 ) Verbum erat Я nynç, idealis ratio jam homiuem referens. L. 111. p. 22. —Atque ita erat in Deo vere Âo/og, idealis ratio, imago repraesentans. L. IV. p. 141. ( 3 ) Hoc dico oportere nos Christum intelligere, fuisse primam Dei cogitationem seu idealem rationem Ibid. p 206. [*] Ego aeternitatem sermonis, seu rationis divinae, übique doceo. Christi relucentiam aelernam. futuri hominis personam, et substantiam, ut in ea facie videatur Deus. Exstitit quidem sermo in creatioue, et exivit se manifestans, exivit postea varie ad prophetas. Ibid. p. 582. ( 6 ) Erat sapientia in Deo velut intelligens anima quaedam, orania in se contemplans et lucide continens, mortalibus olim velata et per Christum revelata, quam et plerique dixerunt fuisse ipsammet animam Christi. Ibid. p. 733. ( 6 ) Ibid, 589.